Іцхак Скородінскій
Бамбулька тріснула по пиці та й луснула у очі напівзрячі, бо була наповнена водою...
І добре, хоч з під крана.
І я стояв гультяй гультяєм, весь мокрий. А народ навколо мене реготав. - От так йому!
А я? Я в котрий раз на них всіх озирався і...
Ну, чому?!
Усе це й кожний стирк, мені.
Ицхак Скородинский
Как-то, щекотно
Должен признаться, что скользить глазами по творениям Корбюзье...
Как-то, щекотно.
Так и хочется лечь пузом на пол одного из его змеевидных коридоров и скользить, скользить, глаза закрыв.
Да и на его изо брожения в старости посмотришь...
Ну, форменный бруталист, только попрошу не путать его с другими, не такими же истами!
Забронзовевшей глыбой, дурни, посадили его в центре Москвы, не понимая...
Чего? Чего?! Чего?!!
Вот плюнет на всё, встанет и...
Уйдёт ото всех нас к чёртовой своей бабушке. Навсегда.
Іцхак Скородінський
А час сплива.
А час сплива, морочить очі, застить пам'ять згадками про інше.
Та і друзів моїх ряд... Порідшав.
Майже всі вже там...
Та і я призабув, хто з них хто.
Тільки, іноді...
Лиця спливають і я тут же, згадую, що було і не було.
І розумію, що... Що?!
Нічогісенько вже не буде...
Роез.орг