Іцхак Скородінскій

Бамбулька тріснула по пиці та й луснула у очі напівзрячі, бо була наповнена водою...

І добре, хоч з під крана.

І я стояв гультяй гультяєм, весь мокрий. А народ навколо мене реготав. - От так йому!

А я? Я в котрий раз на них всіх озирався і...

Ну, чому?!

Усе це й кожний стирк, мені.

Ицхак Скородинский

Как-то, щекотно

Должен признаться, что скользить глазами по творениям Корбюзье...

Как-то, щекотно.

Так и хочется лечь пузом на пол одного из его змеевидных коридоров и скользить, скользить, глаза закрыв.

Да и на его изо брожения в старости посмотришь...

Ну, форменный бруталист, только попрошу не путать его с другими, не такими же истами!

Забронзовевшей глыбой, дурни, посадили его в центре Москвы, не понимая...

Чего? Чего?! Чего?!!

Вот плюнет на всё, встанет и...

Уйдёт ото всех нас к чёртовой своей бабушке. Навсегда.

Іцхак Скородінський

А час сплива.

А час сплива, морочить очі, застить пам'ять згадками про інше.

Та і друзів моїх ряд... Порідшав.

Майже всі вже там...

Та і я призабув, хто з них хто.

Тільки, іноді...

Лиця спливають і я тут же, згадую, що було і не було.

І розумію, що... Що?!

Нічогісенько вже не буде...

Роез.орг